Семья и человек - пути адаптации и появления болезни (на укр.языке)

СІМ'Я ТА ЛЮДИНА - ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ ТА ВИНИКНЕННЯ ХВОРОБИ.

Максименко Л.В. Викладач кафедри філософії ОДМУ.

Особливе значення при розгляді питання розвитку хвороби є система, яка має назву «Сім'я». З синергетичного підходу «Сім'я»є відкритою системою в яку входить підсистема "Людина". Підсистема «Людина»має у сім'ї свою територію та свої межі. Але у цілому «Сім'я»може мати вигляд як єдиний організм, єдина функціональна система. При порушенні функціонування сім'ї виникає дизбаланс у системі «Людина».

Відбувається процес дезадаптації, який часто приводить до виникнення хвороби. Між «Сім'єю»та «Людиною»знаходиться середовище із своїми факторами впливу. Інтерес представляє розгляд цієї гіперсистеми, тим більше, що для переходу кожної системи на новий рівень розвитку, кожна з підсистем повинна увійти в стан автоколивань із збільшенням флуктуації - з точки зору самоорганізації.

Артур Кестлер запропонував термін - "холон", від грецького слова "холос" (ціле) ізсуфіксом "он", що означає частку чи частину. Термін Кестлера особливо має значення для аналізу моделі сім'ї, тому що одиницею вивчення та втручання тут завжди є холон. Будь - який холон - індивід, нуклеарна сім'я, розширена сім'я - представляють собою одночасно і ціле, і частину, обидва ці його аспекти рівнозначні, не відштовхують одне одного, та не вступають у конфлікт.

Кожен холон знаходиться у якомусь контексті. Руйнування та поширення контексту може відкривати у житті нові можливості.

Не так важливо, як сім'я вирішує свої задачі, - важливіше те, наскільки з успіхом це робиться. Сім'я - це холон, який входить у більш широку культуру, та задачі сім'ї - стати більш адекватною у межах можливостей, які існують у даній сімейній та культурній системі.

Виходячи з цього, можна сказати, що сім'я грає особливу роль у процесах адаптації людини з оточуючим світом як на біологічному, так і на соціальному рівні.

Коли флуктуація посилюється, у сім'ї може наступити криза при якій зміни які відбуваються, переводять її на інший рівень функціонування, який дозволяє владнати ситуацію.

Розвиток сім'ї проходить поетапно із зростаючим ускладненням.

Існують періоди рівноваги та адаптації, які характеризуються придбанням відповідних навичок та задач. Існують і періоди дисбалансу, які визиваються чи індивідом, чи контекстом. Вони приводять до стрибкоподібного переходу на нову, більш складну стадію, на якій виникають нові задачі та навички.

Найбільш часто модель сім'ї при переході на нові рівні потребує відпрацювання нових стереотипів взаємодії у системі, чи придбання більш високого рівня гнучкості взаємодії.

Виникаючі у людини проблеми, які потребують від нього осмислення ситуації та прийняття рішень, які мають відношення як до індивідуального холону індивіда, так і до системи сімейних взаємовідношень - перетворює як холон індивіда, так і сімейну модель у дисипативну структуру.

Флуктуація посилюється як із - за внутрішніх, так і із - за зовнішніх впливів, та виникаюча нестабільність переводить систему на новий рівень ускладнення.

Тому у ситуаціях переходу на нові рівні розвитку сімейної системи, людина повинна розуміти, що аналіз розвитку своєї сім'ї дає можливість часто уникнути ситуацій захворювання. Задача лікаря при нагляді за хронічними хворими - аналізувати систему сімейних відношень, мати можливість дати пораду що до урівноваження системи сімейних відношень особливо у ситуації виникнення чи загострення хронічної хвороби у людини.

Допомогу майбутньому лікарю у цьому надає знайомство з психологією сімейних відношень, яка вивчається у рамках курсу "Соціальна психологія" на 3 курсі медичного та стоматологічного факультетів.